ОСВІТА В СЕМЕНІВЦІ

В 1906-1917 рр. в селі було дві школи. Земська двокомплектна з трьома групами. В кожній навчалося 31 учень. І церковно-приходська, в якій один вчитель навчав три групи (30 учнів), навчали в ній три роки. Це були діти переважно заможних селян і в основному хлопчики.

Земську школу було побудовано в 1911 року із приміщення контори економії, яку було куплено за кошти громадян. Цоколь був зроблений з цегли, а стіни з дерева. Розташована вона була над ставком „Балок”. В цій школі діти навчались приблизно до 60-х років ХХ ст.

Цікаво, що ту земську школу, яка і зараз стоїть в с. Кімличка, планували збудувати в нашому селі, але з якоїсь причини цього не сталося.

В роки революції і громадянської війни стан освіти занепав.  Але вже в 20-ті роки в селі діяла школа і лікнеп. Його головною метою була ліквідація не писемності серед дорослих.

В 1931 році в селі було організовано семирічну школу. Першим директором був Товстий Павло Пилипович. В 30-х роках навчалося багато дітей. Наприклад, у молодших класах  було й по три паралельних класи, в яких навчалося до 30 учнів.

В 1936 році в селі закрили церкву. З дерева цієї  церкви наприкінці 30-х років   почали будувати  нову школу. Але завадила війна і її добудували вже після війни.

Цікаво, що діяльність школи в селі  була відновлена вже 22 вересня  1943 року, тобто відразу після визволення від німецько - фашиських загарбників (через 10 днів).

В 1946 році відкрили нову школу. Розташована вона була за нинішньою автобусною зупинкою. Це й була основна школа, але навчання велося  і в інших приміщеннях (колишні земська і церковно-приходська школи). А в 1964 р. збудували ще одне приміщення під навчальні класи, вже із місцевої цегли (сучасна пошта).

В 1960 р. Семенівська семирічна школа реорганізована у восьмирічну. В ці роки в ній навчалося більше двохсот дітей. Так, наприклад, в 1963 – 1964 навчальному році було 255 учнів.

Наприкінці 60-х рр. почали будувати нинішню школу. Цікаво, що спочатку планували побудувати її над урочищем «Дубина», але потім відмовилися від цього.

7 листопада 1972 р. в урочистій обстановці була відкрита нова школа на 320 місць.

В 1989 р. вона реорганізована у середню школу, а з 1996 р. перейменована  в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

Директорами школи були:

Товстий Павло Пилипович (поч. 30-х рр. ХХ ст.)

Серба Степан Васильович (2 пол. 30-х рр. ХХ ст. )

Павленко Мар’яна Дементіївна ( 1943 – 1955 рр.) – депутат Верховної Ради УРСР 2-го і 3-го скликання.

Охріменко Микола Матвійович (1954 – 1957 рр.)

Марченко Петро Остапович (1957 – 1960 рр.)

Каща Федір Михайлович (1960 – 1982 рр.)

Решітько Микола Іванович (1982 – 1985 рр.)

Дмитрушко Любов Миколаївна (1985 – 1986 рр.)

Лупійко Наталія Олексіївна (1986 – 1993 рр.)

Корнієнко Григорій Миколайович (1993 – 2000 рр.)

Пархоменко Олександр Григорович ( з 2000 р.)

Починаючи з 30-х років ХХ ст. і по наші дні в школі працювало близько 150 учителів. В переважній більшості це талановиті, творчі, добросовісні педагоги, які дійсно «серце віддавали дітям».

Із них найдовше пропрацювали в Семенівці:

Павленко Мар’яна Дементіївна - 28 років (до 1956 року.)

Василенко Михайло Йосипович - 30 років (1948 – 1978 рр.)

Василенко Настя Семенівна - 25 років (1948 – 1973 рр.)

Гуржій Настя Герасимівна - 28 років (1952-1980 рр.)

Дахно Іван Андрійович - 31 рік (1955- 1986 рр.)

Мелешко Іван Мусійович - 36 років (1962 – 1998 рр.)

Матюшенко Паша Степанівна - 31 рік (1963- 1994 рр.)

Соляник Надія Дмитрівна - 40 років (1961 – 2001 рр.)
Мелешко Наталя Миколаївна – 38 років (1973 - 2011 рр.)
Косяк Валентина Миколаївна – 37 років (1974 - 2011 рр.)

Багато й нинішніх вчителів працюють тривалий час: Лупійко Наталя Олексіївна – з 1972 р., Косяк Петро Іванович – з 1974 р.,  

І, звичайно, найбільша гордість любої школи – це її учні. У свій час в нашій школі навчалися: Рішняк Іван Миколайович (депутат Верховної Ради України 4 скликання), Грицай Микола Павлович (генерал-лейтенант, командувач ракетно-артилерійськими військами ЗСУ, заступник міністра оборони України), Вертій Олексій Іванович (кандидат філологічних наук, доцент Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка), Голодний Іван Михайлович (кандидат сільськогосподарських наук, завідуючий лабораторією сільськогосподарських машин НАУ), Голодний Іван Максимович (проректор НАУ), Голодний Дмитро Григорович (заступник голови Липоводолинської районної державної адміністрації), Дмитрушко Любов Миколаївна (начальник відділу освіти Липоводолинської районної державної адміністрації).